Дослідження родоводу це процес який в різних випадках має різний рівень складності. Він залежить від багатьох факторів, зокрема:
- наявності, стану та якості джерел в архівах та бібліотеках;
- особливостей роботи державних установ;
- типу інформації яку необхідно шукати в джерелах;
- глибини пошуку;
- певних обмежень в часі;
- кількості та якості вихідних даних наданих дослідникам тощо.
Все це впливає в тій чи іншій мірі на час який необхідно витратити для пошуків а також на вартість. Саме тому ми можемо запропонувати кілька варіантів послуги, які будуть відповідати Вашим потребам та цілям.
Варто зазначити, що кожне дослідження індивідуальне та унікальне. Через це його більш-менш точну вартість стане можливо визначити лише після аналізу наданої інформації та оцінці перспектив пошуків. Ціни вказані для орієнтування.
Загальні відомості
За своєю суттю, родовід – це зведення всієї відомої інформації про походження конкретної людини, сім’ї або роду. Він є результатом генеалогічних досліджень, тобто дій, спрямованих на пошук та вивчення необхідних джерел, а також впорядкування отриманої
інформації певним чином.
Все починається зі збору наявних відомостей про предків (документів, спогадів, фотографій). Вони дозволять зрозуміти, куди саме, в які архіви, музеї, бібліотеки, на які інтернет-ресурси спрямувати свою увагу. В цих установах зберігаються джерела різного
характеру – від якихось заміток в місцевих або національних газетах і до документів, які допоможуть скласти біографії людей. Окремим пластом джерел є метричні книги і акти громадянського стану. Саме в них зберігається відомості про такі віхові події в житті кожної людини, як народження шлюб та смерть. Цікавими документами, в яких може зберігатися важлива інформація, є різні списки: сповідні розписи церков, ревізькі казки з переписом тих чи інших груп населення, посімейні списки, дані обліку військовозобовʼязаних різних часів тощо. І завдяки їм можна з’ясувати своє походження та простежити розвиток роду.
Результатом досліджень є відповідно впорядкована отримана інформація, на основі якої можна побудувати родове дерево, скласти поколіний розпис і, навіть, написати цілу історичну книгу. В результаті у вас буде цілісна картина вашої історії.
Родове дерево- це візуальна узагальнена схема, яка наочно демонструє походження і розвиток тієї чи іншої сім’ї. Вона хороша тим, що з її допомогою можна швидко встановити родинні зв’язки між представниками роду. Але це як поверхня айсберга – 90%
цієї крижаної гори приховано під водою.
Під позначенням людини на схемі може ховатися маса інформації про неї – від звичайних фактів народження, шлюбу і смерті до цілих біографій і якихось цікавих і важливих історій з життя. Тут на допомогу родовому дереву приходить поколінний розпис. Він не тільки детально розкриває і пояснює інформацію, яка зображена на дереві, а й дає можливість зафіксувати різні відомості і факти про життя конкретних людей.
Найбільш повним способом розкрити і узагальнити все що відомо про певний рід є складання родової книги. До неї можна включити копії важливих документів, фотографії та листи. Крім того, сама оповідь може вестися з урахуванням історичного контексту і відомостей про населені пункти, до яких мали відношення предки і рідні. Така книга буде мати певну цінність і з історичної точки зору.
Етапи дослідження родоводу
Традиційно, в історичній науці майже всі дослідження діляться на 4 етапи: збір інформації, пошук джерел, робота з ними, систематизація отриманих даних. Це характерно і для генеалогічних досліджень в цілому. Тому ми виконуємо свою роботу відповідно до даної схеми.
Збір інформації
Дослідження родоводу розпочинається з того часу, коли людина, зацікавившись історією власного роду, починає дізнаватися у своїх близьких та родичів інформацію про те ким були їх близькі предки, коли і де народилися, де жили і чим займались, яку віру сповідали. З цим же повʼязане і збирання різних документів, листів, фотографій, які збереглися в особистих архівах. Цей етап проводиться самостійно, навіть якщо в подальшому замовлятиметься дослідження. Буває таке, що інформації з тої чи іншої причини обмаль. Але навіть у цьому випадку є бажаним необхідний мінімум того, що має знати людина перед початком роботи в архівах – родове прізвище, яке вона збирається дослідити, ім’я та по батькові своїх батьків, бабусь та дідусів, дати і місце їх народження, шлюбу чи смерті. Можливо, збереглася якась інформація і про більш давніх предків – це б дозволило перейти до наступного етапу генеалогічних пошуків. Дефіцит такої інформації відчутно ускладнить початок дослідження і затримає його виконання.
Пошук джерел
Після того як було зібрано потрібну інформацію, необхідно дізнатись в яких архівах знаходяться генеалогічні джерела по тому чи іншому населеному пункту, їх кількість а також ступінь збереженості. Справа в тому, що дуже багато документів в архівах не збереглися через війни, стихійні лиха, неналежні умови зберігання.
В залежності від наявних документів, розробляється стратегія їх дослідження. Це потрібно для того, щоб воно було ефективнішим (більш повним і якісним за коротший час).
Дослідження джерел
Дослідження джерел найбільш тривалий етап генеалогічних пошуків. Він потребує від дослідника уважності, систематичності, терпіння та професійних навиків читання, (а часом і розшифрування) рукописів, написаних далеко не завжди каліграфічним почерком у давній манері письма та й не лише російською чи українською мовами, а й польською, латинською, німецькою, румунською чи якою іншою (це вже як кому повезе).
Генеалогічні джерела, в переважній більшості випадків, досліджуються у державних архівах – Центральних історичних у містах Києві і Львові, та в обласних. У всіх державних архівах діють єдині правила роботи дослідників у читальних залах, але конкретні умови кожного архіву мають свої особливості, через що, по суті, у кожному діє свій порядок доступу до документів.
По-перше, читальні зали в багатьох із обласних архівів не можуть одночасно вмістити всіх бажаючих там попрацювати, тому існують черги від декількох днів, до декількох тижнів.
По-друге, існуюче обмеження у видачі одному досліднику в день до 10-ти справ загальним об’ємом не більше 1000 аркушів, часом обумовлює ситуацію, коли за день дослідник може переглянути лише одну на декілька аркушів метричну книгу (чи сповідний розпис) потрібної церкви, оскільки вона разом з такими ж книгами інших церков усього повіту об’єднані в загальну справу об’ємом понад 1000, а то і 1500 аркушів.
Інший фактор, який істотно впливає на складність та обумовлює час дослідження родоводу є місце проживання представників певної родової лінії. Чим більшим був населений пункт і чим більше він мав релігійних установ, тим значніший об՚єм записів необхідно переглянути в пошуках потрібних.
Почерк та збереженість документів також грають важливу роль. Далеко не завжди записи виконувалися без помилок, чітко і каліграфічно. Окрім того, час від часу змінювалися виконавці тих записів і коли нові почерки виявляються надто своєрідними, то потрібен час, щоб навчитися їх вірно розуміти. Інколи, дослідникам доводиться мати справу і з джерелами у яких пошкоджені аркуші, або, взагалі відсутня якась частина документу. Добре, коли потрібна інформація виявляється у збереженій частині справи, але ж ніхто не застрахований від гіркоти розчарування від того, що очікувана знахідка виявилася недосяжною.
Систематизація даних. Результат дослідження родоводу.
Усю нововиявлену інформацію варто опрацьовувати відразу після її отримання. Внесення її до підготовлених баз даних, таблиць та схем, порівняння отриманого результату з очікуваним дозволить своєчасно уточнювати подальші кроки та вносити необхідні зміни в дослідження.
Необхідно також вести чіткий облік опрацьованих справ та інформації, яка в них розшукувалась. Таким чином можна буде запобігти несвідомому дублюванню роботи та уникнути небажаних пропусків у пошуках. Та й (у випадку вимушеної тривалої перерви) простіше буде відновити дослідження.
Як уже згадувалося вище, на основі опрацьованої інформації, яка була знайдена в генеалогічних джерелах, можна схематично зобразити родовід. Існує багато видів генеалогічних схем. В Україні, традиційно, використовується схема у вигляді родовідного древа. Також, за результатами генеалогічних пошуків складається і поколінний розпис.
Що необхідно для початку дослідження родоводу?
Звертаючись до професійних генеологів, замовник повинен надати певну інформацію. Ці відомості дадуть можливість оцінити перспективи дослідження. Вони будуть служити стартовим майданчиком для дослідження родоводу, де різні завдання можуть вимагати різних вихідних даних. Для зазначеної мети існують спеціальні генеалогічні анкети. Ці опитувальники заповнюються по кожній родовій лінії, по якій буде проводитися пошук.
Для стандартного генеалогічного пошуку існує основний набір питань, відповіді на які дадуть можливість, як мінімум, попрацювати з каталогами архівів і бібліотек.
Якщо Вам достатньо багато відомо про своїх предків:
- Родовідна (фамільна) лінія
- ПІБ дідусів, бабусь, прадідусів, прабабусь і т.д.
- Їх дати народження, одруження, смерті
- Населені пункти, де були народжені і проживали
- Національність і віросповідання
Якщо відомо мало, то необхідно написати все що ви знаєте про свої попередні покоління. Будь-яка інформація може допомогти пошуку. Підійдуть і копії старих документів таких як паспорт, військовий квиток, партійні і різні членські квитки тощо.
Для генеалогічного пошуку, метою якого є не тільки складання родовідного древа, а й отримати максимально широких знань про предків, крім перерахованих вище пунктів, генеологам також можуть бути потрібні додаткові дані такі як:
- Освіта і місце навчання
- Рід занять, місце роботи, посада
- Участь у війнах (військова частина, поранення, нагороди)
- Репресії
- Будь-які різні відомості і сімейні легенди