Метричні книги України: що собою являють та яку інформацію містять.

ВідYevhen

Основу досліджень родоводів складає пошук та обробка базової генеалогічної інформації: записів про народження, шлюби та смерть, а також (набагато рідше) про разлучення людей. В сучасній Україні подібні записи здійснюються державними органами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС-ами). Інформація про ці події заноситься до загальнодержавної цифрової бази даних і за відповідним запитом на певних умовах може бути надана зацікавленій особі.

В колишньому СРСР  подібні структури називалися (а в сучасних Росії и Білорусії називаються і зараз) органами запису актів громадянського стану (ЗАГС -ами). Вони були створені у 1918 році. До цього року функція ведення реєстрів народжених, одружених та померлих покладалась державою на релігійні організації які записували інформацію про відповідні події у метричних книгах. Основними конфесіями на території України у XVII – початку XX століттях були: православ’я, греко-католицизм, католицизм, іудаїзм та лютеранство.

Зміст

Православні метричні книги

На території України православні метричні книги почали укладатись у XVII столітті. Їх ведення не було обов’язковим аж до 1721 року. У 1724 році Cвятішим синодом православної церкви Російської імперії затверджено форму метричної книги яка складалась з трьох частин: записи про народжених, записи про тих хто уклав шлюб та записи про померлих. Остаточний шаблон та вимоги до ведення метрики були прийняті лише 1838 року. До цього часу метрика містила набагато менше відомостей. Метричні книги складались у двох екземплярах: церковний та консисторський. Перший зберігався у церквах. Другий – копія церковного яка передавалась до єпархіального управління.

Мова ведення записів: російська.

Період використання цього шаблону: 1838-1920-ті роки.

Частина І. Про народжених.

Записи про народження. Для детальнішого огляду натисніть на зображенні.

Незважаючи на таку назву І частини в ній велися записи не тільки про новонароджених, а і про тих дітей та дорослих, які проходили обряд хрещення в церкві.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік народження та хрещення людини. [1]
  2. Ім’я похрещеної людини.
  3. Населений пункт в якому проживали батьки дитини.
  4. Законність народження дитини.
  5. Соціальний стан батьків.
  6. Ім’я, по-батькові та прізвище батька.
  7. Ім’я та по-батькові матері (дівоче прізвище матері не вказувалось).
  8. Віросповідання батьків.
  9. Ім’я, по-батькові та прізвище хрещеного батька. Населений пункт в якому він проживав а також його соціальний стан.
  10. Ім’я, по-батькові хрещеної матері. Населений пункт в якому вона проживала а також її соціальний стан. Також зазначалось ім’я та прізвище її чоловіка або батька.
  11. Імена та прізвища священника та його помічників у здійсненні обряду.

Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Православна метрична книга. Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік укладання шлюбу. [1]
  2. Ім’я, по-батькові та прізвище нареченого.
  3. Населений пункт в якому він проживав.
  4. Соціальний стан нареченого.
  5. Його віросповідання.
  6. Який за ліком шлюб.
  7. Вік нареченого.
  8. Ім’я, по-батькові та прізвище нареченої.
  9. Населений пункт в якому вона проживала.
  10. Соціальний стан нареченої.
  11. Її віросповідання.
  12. Який за ліком шлюб.
  13. Вік нареченої.
  14. Імена, по-батькові та прізвища свідків. Населені пункти в яких вони проживали та їх соціальний стан. [2]
  15. Імена та прізвища священника та його помічників у здійсненні обряду.

Частина ІІІ. Про померлих.

Православна метрична книга. Частина ІІІ. Про померлих.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік смерті людини. [1]
  2. День, місяць та рік її поховання. [1]
  3. Ім’я,  по-батькові та прізвище померлого. [3]
  4. Населений пункт в якому проживала людина.
  5. Соціальний стан померлої людини.
  6. Вік.
  7. Причина смерті.
  8. Священник та помічник які відспівували.
  9. Місце поховання. [4]

Греко-католицькі метричні книги

Метрики греко-католиків, так само як і православних, велися ще з XVII століття. Але з давніх книг на сьогодні залишилися лише одиничні екземпляри які в генеалогічних дослідженнях особливої ролі не зіграють. Основна ж маса греко- католицьких метричних книг, які збереглись в архівах України, були написані в період з другої половини XVIII століття і до 1939 року.

У XIX столітті територія України була поділена між Російською та Австро-Угорською імперією. Уніатські єпархії були в обох розділених частинах . Але в Австро-Угорщині вони розвивались, а в Російській імперії активно витіснялися пануючою православною церквою.

Метричні книги греко-католиків у цих двох імперіях велися по різному. В Росії з 1808 року ведення метрики уніатів повинно було відповідати вимогам Синоду православної церкви. Не зважаючи на різність шаблонів, метричні книги і там і там також складались з трьох частин: народження, шлюби та смерті.

Мови ведення записів: латинська, польська, українська, російська.

Нижче розглядається метрика українських греко-католиків Австро-Угорщини, шаблон яких відрізняється від синодального шаблону Російської імперії. Період використання цього шаблону – XIX-XX століття.

Книга народжених.

Греко-католицька книга народжених

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік народження та хрещення дитини. [5]
  2. Ім’я похрещеної дитини.
  3. Хто приймав пологи.
  4. Віросповідання.
  5. Законність народження дитини.
  6. Ім’я та прізвище батька новонародженої дитини та його батьків.
  7. Ім’я та прізвище матері новонародженої дитини та її батьків.
  8. Інколи зазначались населені пункти походження батьків.
  9. Імена та прізвища хрещених батьків.
  10. Ім’я та прізвище священика який охрестив дитину.

Книга шлюбів.

Греко-католицька книга шлюбів

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік укладання шлюбу. [5]
  2. Ім’я та прізвище нареченого.
  3. Ім’я та прізвище батька нареченого.
  4. Імена та прізвища батьків батька нареченого.
  5. Ім’я та прізвище мати нареченого.
  6. Імена та прізвища батьків матері нареченого.
  7. Вік нареченого.
  8. Віросповідання нареченого.
  9. Який за ліком шлюб.
  10. Ім’я та прізвище нареченої.
  11. Ім’я та прізвище батька нареченої.
  12. Імена та прізвища батьків батька нареченої.
  13. Ім’я та прізвище мати нареченої.
  14. Імена та прізвища батьків матері нареченої.
  15. Вік нареченої.
  16. Віросповідання нареченої.
  17. Який за ліком шлюб.
  18. Імена та прізвища свідків.
  19. Ім’я священика який проводив обряд вінчання.

Книга померлих.

Греко-католицька книга померлих

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік смерті людини. [5]
  2. День, місяць та рік поховання. [5]
  3. Імена та прізвища батьків померлої людини. [6]
  4. Віросповідання.
  5. Вік померлої людини.
  6. Причина смерті.
  7. Ім’я священика.

Римо-католицькі метричні книги

На території України католицьке віросповідання було розповсюджене досить давно, оскільки вона свого часу входила до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського, які згодом утворили Річ Посполиту.

В наших архівах зберігаються метричні книги римо-католиків починаючи з XVI століття. Поступово у XVII-XVIII століттях, як вже зазначалося вище, територія України була поділена між двома імперіями. Католицькі парафії які діяли на території Росії також мали вести метрику згідно вимог Синоду. Українські католицькі метричні книги Австро-Угорщини та Росії також складалась з трьох частин.

Мови ведення записів: латинська, польська, російська.

Нижче розглядається українська метрика римо-католиків Російської імперії, оскільки шаблон української метрики католиків Австро-Угорщини майже такий самий як і греко-католиків. Період використання цього шаблону – XIX-XX століття.

Частина І. Про народжених.

Римо-католицька метрична книга. Частина І. Про народження.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік народження та хрещення людини. [1]
  2. Ім’я людини яку похрестили.
  3. Ім’я та прізвище батька.
  4. Ім’я та прізвище матері.
  5. Населений пункт в якому проживали батьки дитини.
  6. Законність народження дитини.
  7. Соціальний стан батьків.
  8. Імена та прізвища хрещених батьків.
  9. Ім’я та прізвище ксьондза який хрестив.

Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Римо-католицька метрична книга. Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік укладання шлюбу. [1]
  2. Ім’я та прізвище нареченого.
  3. Населений пункт в якому він проживав.
  4. Соціальний стан нареченого.
  5. Його віросповідання.
  6. Який за ліком шлюб.
  7. Вік нареченого.
  8. Імена та прізвища його батьків.
  9. Ім’я та прізвище нареченої.
  10. Населений пункт в якому вона проживала.
  11. Соціальний стан нареченої.
  12. Її віросповідання.
  13. Який за ліком шлюб.
  14. Вік нареченої.
  15. Імена та прізвища її батьків.
  16. Ім’я та прізвище матері нареченої.
  17. Імена та прізвища свідків.
  18. Ім’я та прізвище ксьондза який проводив обряд вінчання.

Частина ІІІ. Про померлих.

Римо-католицька метрична книга. Частина ІІІ. Про померлих.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік смерті людини. [1]
  2. День, місяць та рік поховання. [1]
  3. Ім’я та прізвище померлої людини.
  4. Місце проживання.
  5. Соціальний стан.
  6. Вік померлого.
  7. Причина смерті.
  8. Список членів сім’ї покійної людини.
  9. Ім’я та прізвище ксьондза.
  10. Місце поховання. [4]

Лютеранські метричні книги

В другій половині XVIII-на початку XIX століття в Російській імперії були створені сприятливі умови для переселення жителів європейських країн з метою освоєння ними малозаселених земель. Серед цих колоністів було дуже багато німців – вихідців з Данцига, Франкфурта, Ельзасу, Бадену, Вюртемберга, Пфальца та інших міст. Там, де осідали німці  з’являлися і лютеранські кірхи. З 1764 року в Російській імперії вони повинні були в обов’язковому порядку вести метричні книги та передавати копії до державних органів.

Лютеранська метрика також складалась з трьох частин.

Мови ведення записів: німецька, російська.

Записи про народжених.

Лютеранська метрична книга. Записи про народження.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць, рік та час народження дитини. [1]
  2. День, місяць, рік хрещення. [1]
  3. Прізвище та ім’я похрещеної людини.
  4. Віросповідання батьків.
  5. Соціальний стан.
  6. Ранг та рід занять батька.
  7. Ім’я та прізвище батька.
  8. Ім’я та прізвище матері.
  9. Імена та прізвища хрещених батьків.
  10. Ранг та рід занять хрещених батьків.
  11. Ім’я та прізвище проповідника.

Записи про шлюби.

На відміну від православних, греко-католицьких та католицьких метричних книг, лютеранські метричні книги досить часто містять короткі списки одружених.

Лютеранська метрична книга. Записи про шлюби.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік шлюбу. [1]
  2. Прізвище та ім’я чоловіка.
  3. Прізвище та ім’я дружини.
  4. Посилання на запис в головному реєстрі шлюбів.

Записи про померлих.

Лютеранська метрична книга. Записи про смерті.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць, рік та час смерті людини. [1]
  2. День, місяць, рік та час поховання. [1]
  3. Прізвище та ім’я померлої людини.
  4. Рід занять.
  5. Прізвище та імена батьків померлої людини та їх рід занять. [7]
  6. Місце народження померлої людини.
  7. Вік.
  8. Сімейний стан.
  9. Причина смерті.
  10. Додаткові коментарі.

Єврейські метричні книги

Метричні книги євреїв почали вестись лише з 1804 року і до 1835 року їх складання було не обов’язковим. Записи до метрик виконували рабини.

Не зважаючи на обов’язковість ведення метричних книг з 1835 року, досить часто записи про виконані обряди просто не вносились до них. Причиною цьому була особливість самої релігії – на відміну від багатьох конфесій де ці дії здійснювалися лише спеціальними служителями, кожен єврей міг самостійно виконати обряд за межами синагоги. Також важливою особливістю є і те, щочасто до метрик не вносились записи про народження та смерті дівчат.

Єврейські метричні книги також складались з трьох частин: народження, шлюби та смерті.

Мови ведення записів: російська, іврит.

Частина І. Про народжених.

Єврейська метрична книга. Частина І. Про народження.

Інформація яка тут міститься:

  1. День, місяць та рік народження дитини за християнським та іудейським календарем. [1]
  2. День, місяць та рік обрізання за християнським та іудейським календарем. [1]
  3. Місце народження.
  4. Соціальний стан батька.
  5. Ім’я, по-батькові та прізвище батька.
  6. Ім’я матері.
  7. Ім’я новонародженої дитини.
  8. Ім’я та прізвище рабина.

Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Єврейська метрична книга. Частина ІІ. Про тих хто уклав шлюб.

Інформація яка тут міститься:

  1. Вік нареченої.
  2. Вік нареченого.
  3. День, місяць та рік укладання шлюбу за християнським та за іудейським календарем. [1]
  4. Ім’я та прізвище рабина.
  5. Обов’язки між нареченими.
  6. Імена та прізвища свідків шлюбу.
  7. Ім’я, по-батькові та прізвище нареченого.
  8. До якого товариства євреїв він приписаний.
  9. Ім’я, по-батькові та прізвище нареченої.
  10. До якого товариства євреїв вона приписана.

Частина ІІІ. Про померлих.

Єврейська метрична книга. Частина ІІІ. Про померлих.

Інформація яка тут міститься:

  1. Місце смерті та поховання.
  2. День, місяць та рік смерті людини за християнським та єврейським календарем. [1]
  3. Вік померлої людини.
  4. Причина смерті.
  5. Ім’я,  по-батькові та прізвище людини яка померла.
  6. До якого товариства євреїв була приписана людина.

[1] до 15 лютого 1918 року за старим стилем в Україні діяв Юліанський календар. Відповідно до нового, Григоріанського, до літочислення 20-го століття додавалось 13 днів, тому після 15 лютого 1918 настало відразу 1 березня Але до календарів більш ранніх століть, відповідно до цієї реформи, додавалась різна кількість днів: 19-го століття – 12 днів, 18-го – 11, 17-го – 10 і так далі. Тому це слід враховувати для визначення правильної відповідності сучасному календарю дат в давніх документах.

[2] Свідками були лише чоловіки.

[3] Інколи зазначається лише ім’я та прізвище. Якщо вмирала дитина, то вказувався батько.

[4] Вказувалось лише кладовище.

[5] На территорії Речі Посполитої та Австро-Угорщини Григоріанський календар використовувався з часу його прийняття у 16 столітті. Тому для більш пізніх дат додавати нічого не потрібно.

[6] Або ім’я та прізвище чоловіка

[7] Якщо померла дитина.